У липні 2017 р. у Женеві відбувся щорічний Конгрес репродуктологів та ембріологів, який традиційно зібрав понад 10 тис. учасників з усіх країн Європи, а також із США, Австралії, Індії, Китаю, Японії та інших країн світу. Серед провідних фахівців світу у галузі репродуктології були також лікарі клініки ISIDA: Кременська Юлія Валеріївна, біолог, ембріолог, молекулярний генетик; Паламарчук Аліна Миколаївна, лікар акушер-гінеколог, репродуктолог; Турбаніст Світлана Вікторівна, лікар-репродуктолог.
Yulia V. Kremenska condivide le sue impressioni sulla partecipazione all’ESHRE oggi.
Yulia Valerievna, quali sono gli scopi e gli obiettivi di questo congresso?
ESHRE-2017 – це 33-й конгрес, який щорічно організовує та проводить у різних країнах світу Європейське співтовариство репродукції та ембріології людини. Це дуже масштабний захід, який дає змогу в буквальному значенні з перших рук отримати нову інформацію про наукові розробки в галузі допоміжних репродуктивних технологій. А також – в особистому спілкуванні зі світовими практиками обговорити ті професійні проблеми та питання, які зараз цікавлять найбільше.
Хочу наголосити також на важливості широкомасштабної роботи Європейського співтовариства репродукції зі збирання та обробки інформації про ефективність проведення тих чи інших методів лікування безпліддя. У кожній клініці, звичайно, є своя статистика, яка дозволяє робити певні висновки, вносити за необхідності корективи у внутрішні протоколи лікування. Але дані, які опиняються в руках фахівців однієї клініки, мають бути порівнянними з даними, які виходять в результаті аналізу інформації чи не з усіх клінік світу, що спеціалізуються на безплідному лікуванні. Цю інформацію збирає, обробляє та озвучує Європейське товариство репродукції. І це дуже важливо та потрібно.
Ви сказали, що на ESHRE дається інформація про новітні наукові розробки в галузі репродуктології. Що з озвученого на конгресі видалося Вам найцікавішим, найперспективнішим?
Особисто для мене дуже цікавими були доповіді про роботизацію ембріології. Робота з ооцитами та ембріонами вимагає від фахівця великої зосередженості, філігранної майстерності. Зрозуміло, що за такого рівня напруженості роботи людський фактор набуває особливої значущості. Досвід ембріолога, його самопочуття, настрій, втома – всі ці фактори обнуляються, якщо на місце людини приходить робототехніка. ESHRE показав, що ще можна зробити у цьому напрямі. У клініці ISIDA ми активно обговорюємо впровадження у практику таких роботизованих технологій.
Наприклад, було надано інформацію про інкубатор з вбудованою системою оцінки розвитку ембріона. Цей пристрій допомагає навіть передбачити можливість настання вагітності. Автоматична вітрифікація ембріонів та яйцеклітин – ще один приклад роботизації в ембріології.
Які з нових технік та методик будуть впроваджені в роботу клініки ISIDA?
Хочу наголосити: науково-практичний рівень клініки ISIDA дуже високий. І участь у заходах, подібних до ESHRE, дуже яскраво це показує. Слухаючи доповіді, спілкуючись з колегами з різних країн, розумієш: йдемо вірним шляхом, говоримо з провідними фахівцями світу однією професійною мовою, наш досвід представляє для них не менший інтерес, ніж їхні напрацювання – для нас.
Тому говорити про те, що все почуте та побачене потрібно негайно впроваджувати у практику клініки ISIDA – некоректно. По-перше, багато у нас уже є. По-друге, у кожній країні, у кожній клініці – свій унікальний досвід (я вже не говорю про те, що кожен індивідуальний випадок безпліддя – унікальний). І завжди потрібно оцінювати, розуміти, наскільки те чи інше нововведення вписується в національну практику, у внутрішні протоколи лікування, прийняті в кожній клініці. Медичні процеси дуже тонкі, адже ми маємо справу з життям на самому початку її виникнення. Тому поспішність тут недоречна.
У клініці ISIDA прийнято практику: після повернення лікарів з конгресів або конференцій, подібних до ESHRE, вони роблять для своїх колег презентацію з пропозиціями про можливі зміни в практичній роботі. Якщо в результаті колективного обговорення ми приходимо до висновку, що зміни потрібні та можливі, ми, безумовно, їх робимо.
Хочу наголосити: жодна із сучасних клінік, що спеціалізуються на лікуванні безпліддя, не може працювати, не впроваджуючи в свою роботу останні наукові відкриття. Кожен лікар повинен бути націленим, «запрограмованим» на те, що пацієнтові заради його здоров’я та благополуччя потрібні сучасні підходи до лікування його проблеми – більш щадні, з високим рівнем гарантій. витратно. Але це окупається щастям пацієнтів.
Кременська Юлія Валеріївна, біолог, ембріолог, молекулярний генетик – кандидат біологічних наук PhD, захист її міжнародної дисертації проходив у Токійському Університеті (Японія). Вона є автором низки наукових публікацій у рейтингових міжнародних журналах (PubMed).
Юлія Кременська працювала науковим співробітником у провідних лабораторіях світу (Токійський Університет, Японія; Агентство Технологій, Науки та Досліджень, A*STAR, Сінгапур); очолювала цитогенетичну лабораторію у клініці репродуктивних технологій (2006-2010) із впровадженням у практику сучасних методів преімплантаційної та пренатальної молекулярної діагностики.
У клініці ISIDA Юлія Валеріївна Кременська спеціалізується на ембріології, молекулярній біології, цитогенетиці; спільно з репродуктологами веде пацієнтів з важкими формами безпліддя, що мають в анамнезі випадки хромосомних та генетичних аномалій, а також зі звичним невиношуванням та множинними невдалими спробами IVF.